Ми у «Стандартах та якості» вже відчуваємо ці зміни на практиці: консультації щодо нових вимог стали чи не найпопулярнішою темою з початку року. Тож розповідаю, що конкретно змінилося і що з цим робити.
Суть змін: від декларативності до реального контролю
Якщо коротко — закон нарешті отримав «зуби». Раніше він був рамковим: встановлював загальний принцип, що продукція має бути безпечною, але механізми контролю та відповідальності були розмитими. Тепер — конкретні обов’язки, конкретні процедури, конкретні штрафи.
Ключова зміна стосується підходу до відповідальності. Якщо раніше увага зосереджувалася переважно на продукції, що підпадає під технічні регламенти (електротехніка, іграшки, будматеріали), то тепер закон чітко регулює і ту продукцію, на яку немає окремого регламенту. Тобто якщо ви виробляєте чи імпортуєте товари, що не підпадають під жоден конкретний регламент — вас це все одно стосується.
Нові обов’язки для виробників
Список обов’язків виробника розширили і деталізували. Ось що тепер вимагається по-новому.
Внутрішня простежуваність. Виробник зобов’язаний вести облік, який дозволяє ідентифікувати кожну партію продукції, визначити постачальника сировини та ланцюг дистрибуції. Якщо продукцію треба відкликати — ви маєте зробити це швидко і точно знати, куди пішла кожна партія. На практиці для малих виробників це означає впровадження хоча б базової системи партійного обліку.
Оцінка ризиків навіть без регламенту. Раніше виробники товарів, на які немає технічного регламенту, часто обходилися взагалі без будь-якої оцінки безпечності. Тепер закон зобов’язує проводити оцінку ризиків для будь-якої нехарчової продукції — і зберігати результати. Це не обов’язково має бути повноцінне лабораторне дослідження, але документ, який показує, що виробник подумав про ризики і вжив заходів, має існувати.
Інформування про небезпечну продукцію. Якщо виробник або імпортер дізнався, що продукція становить ризик для споживачів — він зобов’язаний негайно повідомити Держпродспоживслужбу. Не «коли зручно», не «якщо будуть скарги», а негайно. І вжити коригувальних заходів: попередити споживачів, відкликати товар, провести ремонт або заміну. Строки реагування тепер прописані — і за їх порушення є окрема відповідальність.
Для імпортерів окремий акцент: тепер перед введенням продукції в обіг ви зобов’язані переконатися, що виробник провів необхідну оцінку відповідності. Не «припустити», що він це зробив, а мати документальне підтвердження. Декларація відповідності або протоколи випробувань мають бути у вас ще до того, як товар перетне кордон.
Ринковий нагляд: тепер із зубами
Повноваження Держпродспоживслужби серйозно розширили. Раніше інспектор міг прийти, подивитися і написати припис. Тепер — значно більше можливостей.
По-перше, запроваджено механізм «таємних закупівель». Інспектор може придбати продукцію в роздрібній мережі або онлайн і відправити на лабораторні випробування. Без попередження, без повідомлення. Якщо результати покажуть невідповідність — далі за повною програмою: відкликання, штрафи, публічне повідомлення.
По-друге, значно розширили повноваження щодо онлайн-торгівлі. Тепер орган ринкового нагляду може вимагати від маркетплейсів та інтернет-магазинів видалення оголошень про небезпечну продукцію. Для тих, хто продає через Rozetka, Prom чи OLX, це означає, що неправильно оформлена сертифікація продукції або відсутність документів може призвести до блокування вашого товару на платформі — навіть без перевірки складу чи виробництва.
По-третє, з’явився публічний реєстр небезпечної продукції — аналог європейського Safety Gate (колишній RAPEX). Якщо ваш товар потрапить туди — це публічна пляма на репутації, яку побачать і партнери, і споживачі, і конкуренти.
Штрафи: нарешті відчутні суми
Ось те, що «болить» найбільше. Штрафні санкції переглянули в бік збільшення, і тепер це не символічні суми, а цифри, які можуть реально вплинути на бізнес.
За введення в обіг небезпечної продукції — штраф до 10% річного обороту підприємства. За невиконання рішення органу ринкового нагляду про відкликання — додатковий штраф та примусове вилучення. За несвоєчасне інформування про небезпечну продукцію — окрема відповідальність. І це не лише для виробників: імпортери та дистриб’ютори несуть солідарну відповідальність.
На практиці ми бачимо, що малий бізнес найбільше ризикує саме через незнання. Виробник дитячих іграшок може навіть не здогадуватися, що його продукція підпадає під окремий регламент і потребує специфічних випробувань. Імпортер побутової техніки може щиро думати, що сертифікат від китайського постачальника — достатній документ для українського ринку. А електротехнічна продукція — окремий випадок, де навіть досвідчені імпортери часом плутають, який саме регламент застосовний.
Продукція без регламенту: найбільша сіра зона
Окремо зупинюся на категорії, про яку мало хто говорить: товари, на які немає окремого технічного регламенту. Меблі для дорослих, посуд, садовий інвентар, канцелярія, подарункова продукція, спортивне обладнання — на більшість із цих товарів немає конкретного регламенту, але закон вимагає їх безпечності.
Що це означає на практиці? Виробник або імпортер має провести оцінку ризиків, забезпечити відповідність загальним вимогам безпеки та мати це документально. У багатьох випадках варто оформити декларацію відповідності або санітарно-епідеміологічний висновок на товари, що контактують зі шкірою або з продуктами харчування. Якщо продукція виробляється не за ДСТУ, необхідна також наявність власних специфікацій — без них доказова база виробника виглядає слабко.
Проблема в тому, що виробники товарів «без регламенту» десятиліттями працювали взагалі без будь-якої оцінки. «Ми ж не іграшки і не електрику робимо — навіщо нам сертифікати?» Тепер «навіщо» стало зрозуміло: тому що штраф до 10% обороту — це вагомий аргумент.
Як підготуватися: практичний план
Ми у «Стандартах та якості» пропонуємо клієнтам простий алгоритм підготовки до нових вимог.
Крок 1. Визначте, під який регламент підпадає ваша продукція. Якщо під конкретний — переконайтеся, що ваша декларація відповідності або сертифікат продукції актуальні та оформлені правильно. Якщо регламенту немає — не радійте, бо загальні вимоги безпеки все одно діють і штрафи стосуються всіх.
Крок 2. Перевірте простежуваність. Чи можете ви за годину визначити, яку партію сировини використали для конкретної серії готової продукції? Чи знаєте, яким клієнтам відвантажили кожну партію? Якщо ні — це перше, що треба виправити.
Крок 3. Зробіть документальну оцінку ризиків. Для продукції без регламенту — це може бути відносно простий документ, але він має існувати. Для регламентованої продукції — технічний файл має бути повним і актуальним.
Крок 4. Перевірте маркування та наявність санітарно-епідеміологічного висновку для товарів, що контактують зі шкірою або харчовими продуктами. Нові вимоги до маркування передбачають обов’язкове зазначення контактної інформації для повідомлення про небезпечність. Подивіться на свої етикетки — чи є там все необхідне?
Крок 5. Опрацюйте процедуру відкликання. Навіть якщо вона вам ніколи не знадобиться (сподіваємося на це) — вона має бути. Хто відповідає, як інформує, які канали зв’язку, строки — все це тепер не «бажано», а «обов’язково».
Команда «Стандарти та якість» допомагає підприємствам привести документацію у відповідність до оновлених вимог: від перевірки існуючих сертифікатів та декларацій до розробки процедур відкликання та оцінки ризиків. Якщо не впевнені, чи стосуються зміни саме вашої продукції — зверніться, розберемося за одну консультацію. Краще витратити годину зараз, ніж місяці на виправлення наслідків.
