У цьому матеріалі розбираємо принципові відмінності між декларацією відповідності та сертифікатом, пояснюємо, коли потрібен кожен із них, і даємо порівняльну таблицю для швидкої орієнтації.
Декларація відповідності: суть та механізм
Декларація відповідності — це документ, який складає сам виробник або його уповноважений представник. Підписуючи декларацію, виробник бере на себе повну відповідальність за те, що продукція відповідає вимогам застосовного технічного регламенту. Жоден зовнішній орган цей документ не видає і не затверджує — він є заявою самого виробника.
Це не означає, що декларація складається «зі стелі». В основі завжди лежать протоколи лабораторних випробувань, проведених акредитованою лабораторією, та технічна документація, що підтверджує відповідність вимогам. Виробник зобов’язаний зберігати ці матеріали і надавати їх контролюючим органам за першою вимогою.
Процедура оформлення декларації відповідності передбачає визначення застосовного технічного регламенту, проведення випробувань за гармонізованими стандартами, формування технічного файлу та підписання декларації керівником підприємства. Вся відповідальність за достовірність — на виробнику.
Сертифікат відповідності: коли потрібна третя сторона
Сертифікат відповідності видає орган з оцінки відповідності — незалежна організація, акредитована НААУ. Орган проводить власну оцінку: перевіряє документацію, аналізує протоколи випробувань, а в окремих випадках — проводить аудит виробництва. Лише після позитивного висновку видається сертифікат.
Ключова відмінність — розподіл відповідальності. Виробник відповідає за безпечність продукції, а орган — за коректність проведеної оцінки. Якщо виявиться, що продукція небезпечна, але орган допустив помилку в оцінці, він також несе відповідальність. Для споживачів та торговельних партнерів сертифікат часто сприймається як «вагоміший» документ, хоча юридично обидва мають однакову силу.
Процедура сертифікації продукції через орган займає більше часу та коштує дорожче, але для певних категорій товарів вона є єдиним легальним шляхом підтвердження відповідності.
| Критерій | Декларація відповідності | Сертифікат відповідності |
| Хто складає/видає | Виробник або імпортер самостійно | Орган з оцінки відповідності (третя сторона) |
| Відповідальність | Повністю на виробнику/імпортері | Розподілена між виробником та органом |
| Строк дії | Визначає виробник (зазвичай до 5 років) | Визначає орган (зазвичай 1–5 років) |
| Вартість | Нижча (лише випробування) | Вища (випробування + послуги органу) |
| Участь третьої сторони | Не обов’язкова (крім окремих категорій) | Обов’язкова |
| Юридична сила | Рівнозначна за умови дотримання процедури | Рівнозначна |
Головне, що потрібно зрозуміти: виробник не обирає між декларацією та сертифікатом на власний розсуд. Вибір процедури визначається технічним регламентом, під дію якого підпадає продукція. Кожен регламент містить перелік модулів оцінки відповідності та чітко вказує, які з них застосовні для конкретних категорій.
Для більшості промислової продукції з низьким та середнім рівнем ризику передбачено модуль А — внутрішній контроль виробництва, який завершується складанням декларації. Для продукції підвищеного ризику або складних технічних виробів регламент вимагає залучення органу з оцінки — модулі B, C, D, E, F, G або H у різних комбінаціях.
Приклади для різних категорій продукції
Побутова техніка. Для більшості побутових електроприладів — чайників, праска, тостерів — достатньо декларації відповідності за результатами випробувань на електробезпеку та електромагнітну сумісність. Сертифікація побутової техніки через орган з оцінки потрібна лише для окремих категорій з підвищеними вимогами до безпеки, наприклад, для газових приладів або обладнання, що працює під тиском.
Електротехнічна продукція. Кабелі, автоматичні вимикачі, розетки, електрощитове обладнання — для цих категорій вибір між декларацією та сертифікатом залежить від напруги, потужності та призначення виробу. Сертифікація електротехнічної продукції за участі органу обов’язкова для виробів, від яких безпосередньо залежить безпека людей: силові кабелі для стаціонарної електропроводки, захисні апарати, обладнання для вибухонебезпечних середовищ.
Будівельні матеріали. Тут діє окрема система: виробник складає декларацію про експлуатаційні характеристики, але для багатьох категорій обов’язковою є участь нотифікованого органу у перевірці системи заводського контролю виробництва. Сертифікація будівельної продукції передбачає кілька систем оцінки (від 1+ до 4), і саме система визначає, наскільки глибоко орган з оцінки залучається до процедури.
Продукція для експорту в ЄС. Для виходу на європейський ринок виробник оформлює EU Declaration of Conformity і наносить маркування CE. Залежно від директиви та категорії ризику процедура може бути як самодекларуванням (модуль А), так і потребувати залучення європейського нотифікованого органу (Notified Body). Для продукції середнього та високого ризику участь нотифікованого органу є обов’язковою.
Поширені помилки при виборі процедури
Перша помилка — оформлення декларації для продукції, що потребує сертифіката. Така декларація не має жодної юридичної сили, і при перевірці інспектор зафіксує відсутність належного документа з усіма наслідками: приписи, штрафи, вилучення продукції з обігу.
Друга — замовлення сертифіката, коли достатньо декларації. Це не порушення, але марна витрата бюджету та часу. Виробник платить за послуги органу з оцінки, хоча міг обійтися лише протоколами акредитованої лабораторії та самостійно складеною декларацією відповідності.
Третя — оформлення «добровільного сертифіката» замість обов’язкової процедури. Добровільна сертифікація не замінює обов’язкову оцінку відповідності за технічним регламентом. Це два різних правових інструменти, і наявність добровільного сертифіката не звільняє від обов’язку оформити декларацію або пройти обов’язкову сертифікацію продукції.
Як визначити правильну процедуру для вашої продукції
Алгоритм простий: визначте, під який технічний регламент підпадає ваша продукція, знайдіть у регламенті розділ про процедури оцінки відповідності та подивіться, які модулі передбачені для вашої категорії. Якщо передбачено модуль А — достатньо декларації. Якщо вказані модулі з участю органу — потрібен сертифікат.
Складність полягає в тому, що одна продукція може підпадати під кілька регламентів одночасно, і для кожного з них може бути передбачено різні процедури. Наприклад, промислове обладнання може підпадати під регламент щодо машин (потрібна сертифікація CE з участю органу для небезпечних машин) та регламент з електромагнітної сумісності (достатньо декларації).
Компанія «Стандарти та якість» допомагає виробникам та імпортерам визначити правильну процедуру для кожної категорії продукції, підготувати повний пакет документів та пройти оцінку відповідності без зайвих витрат. Ми працюємо з усім спектром — від оформлення декларацій відповідності для продукції низького ризику до супроводу повної сертифікації продукції через нотифіковані органи для складних технічних виробів. Зверніться для консультації — і ми допоможемо обрати оптимальний шлях, який відповідає і закону, і вашому бюджету.
