У цьому матеріалі команда «Стандарти та якість» розбирає вимоги до трьох основних груп дитячих товарів — іграшок, текстилю та меблів — і пояснює, які документи потрібні для легального виходу на ринок. Матеріал буде корисний як українським виробникам, так і імпортерам, які вперше працюють із дитячою продукцією.
Іграшки: технічний регламент і що він вимагає
В Україні діє Технічний регламент безпечності іграшок, гармонізований із Директивою ЄС 2009/48/EC. Він поширюється на будь-які вироби, призначені для гри дітей віком до 14 років, незалежно від того, чи позиціонуються вони як «розвивальні», «декоративні» або «колекційні». Якщо виріб може бути використаний дитиною для гри — він є іграшкою з точки зору закону.
Сертифікація дитячих іграшок передбачає перевірку за кількома групами показників. Механічна та фізична безпека: міцність швів м’яких іграшок, відсутність дрібних деталей, що відламуються (ризик проковтування), гострих країв та кутів. Хімічна безпека: вміст важких металів, фталатів, формальдегіду та інших шкідливих речовин у матеріалах. Для іграшок з електричним компонентом додаються вимоги до електробезпеки. Для іграшок, що контактують із ротовою порожниною, — мікробіологічні дослідження.
Виробник зобов’язаний скласти декларацію відповідності та сформувати технічний файл, що включає опис виробу, результати оцінки ризиків, протоколи випробувань та зразки маркування. Для іграшок більшості категорій достатньо самодекларування — виробник самостійно підтверджує відповідність на основі протоколів акредитованої лабораторії. Однак для хімічних іграшок (набори для дослідів), іграшок для води та окремих категорій потрібна участь органу з оцінки відповідності.
Дитячий одяг та текстиль: безпека тканин і фурнітури
Дитячий текстиль підпадає під загальні вимоги до безпечності нехарчової продукції та додаткові санітарно-гігієнічні вимоги. Сертифікація виробів легкої промисловості для дитячого асортименту є значно жорсткішою, ніж для дорослого одягу, особливо для виробів, призначених для дітей до трьох років.
Основні вимоги стосуються трьох аспектів. Перший — хімічна безпека тканин. Вміст формальдегіду, арилових амінів, важких металів у барвниках, рівень pH водної витяжки — усі ці показники нормуються для дитячого текстилю значно суворіше. Другий — механічна безпека фурнітури. Ґудзики, блискавки, декоративні елементи повинні витримувати встановлене зусилля на відрив — дитина не має змоги відірвати дрібний елемент і проковтнути його. Третій — горючість. Для дитячого одягу, особливо нічних сорочок та піжам, діють окремі вимоги до стійкості до займання.
Для проходження сертифікації продукції дитячого текстилю виробнику необхідні протоколи випробувань за повним переліком показників та санітарно-епідеміологічний висновок, що підтверджує безпечність матеріалів для контакту зі шкірою дитини. Висновок обов’язковий для всіх виробів першого шару — тих, що безпосередньо контактують із тілом.
Дитячі меблі та обладнання: стійкість, конструкція, матеріали
Дитячі ліжечка, стільці для годування, манежі, пеленальні столики — окрема категорія з власними стандартами безпеки. Ключові вимоги: конструктивна стійкість (виріб не повинен перекидатися при передбачуваному навантаженні, включаючи ситуації, коли дитина намагається вилізти самостійно), відсутність точок защемлення для пальців та кінцівок, безпечна відстань між елементами (рейки ліжечка мають бути на визначеній відстані одна від одної, щоб дитина не могла просунути голову). Кожен тип дитячих меблів регулюється окремим стандартом серії ДСТУ EN, і вимоги суттєво різняться.
Матеріали також підлягають контролю: лакофарбові покриття перевіряються на вміст свинцю та інших важких металів, деревинні плити — на рівень емісії формальдегіду. Для дитячих меблів обов’язковим є отримання санітарно-епідеміологічного висновку на матеріали, що можуть виділяти шкідливі речовини в повітря приміщення.
Якщо дитячі меблі виробляються не за національним стандартом ДСТУ, а за власними специфікаціями підприємства, обов’язковою є попередня розробка технічних умов. ТУ визначають вимоги до конструкції, матеріалів, методів контролю та правила маркування. Без затверджених ТУ виробництво та реалізація дитячих меблів є незаконними.
Маркування дитячих товарів: обов’язкові елементи
Вимоги до маркування дитячих товарів суворіші, ніж для «дорослої» продукції. Кожен виріб має містити: найменування виробника та його адресу, найменування імпортера (для імпортних товарів), вікову маркування (для якого віку призначено виріб), попередження про небезпеку (за наявності), знак відповідності технічному регламенту, інструкцію із застосування українською мовою.
Для іграшок обов’язковим є маркування «CE» або знак відповідності технічному регламенту та зазначення вікових обмежень. Символ «не для дітей до 3 років» повинен бути нанесений на всі іграшки з дрібними деталями. Для текстилю — зазначення складу тканини, правил догляду та розміру. Для меблів — інформація про максимальне навантаження та вікові обмеження.
Неповне або некоректне маркування — одна з найчастіших причин вилучення дитячих товарів із обігу органами ринкового нагляду. Навіть при наявності всіх декларацій відповідності та сертифікатів виріб із порушеннями маркування може бути заблокований для продажу.
Документи: повний пакет для виробника та імпортера
Для легального обігу дитячих товарів на ринку України виробник або імпортер має забезпечити наявність кількох ключових документів. Декларація відповідності — базовий документ, що підтверджує проходження оцінки відповідності. Протоколи лабораторних випробувань — основа для декларації, видані акредитованою лабораторією за повним переліком показників для відповідної категорії.
Санітарно-епідеміологічний висновок — обов’язковий для товарів, що контактують зі шкірою дитини, з ротовою порожниною або виділяють речовини в повітря. Технічні умови — необхідні, якщо продукція виробляється не за ДСТУ. Технічний файл — повний комплект документації, що зберігається у виробника та надається контролюючим органам за запитом.
Для імпортних товарів додатково потрібні: документи від закордонного виробника про безпечність продукції, перекладені українською мовою інструкції та маркування, контракт та інвойс.
Типові проблеми та як їх уникнути
За досвідом роботи компанії «Стандарти та якість», найчастіші проблеми при сертифікації дитячих іграшок та інших дитячих товарів пов’язані з трьома ситуаціями. Перша — виробник або імпортер не знає, що його продукція вважається «дитячою» з точки зору законодавства. Декоративна фігурка, яку дорослий купує для інтер’єру, може бути кваліфікована як іграшка, якщо за своїми характеристиками вона приваблива для дитини.
Друга — неповний обсяг випробувань. Виробник замовляє лише базові механічні тести, забуваючи про хімічну безпеку або горючість. Протокол із неповним переліком показників не є підставою для декларації відповідності і доведеться замовляти повторні дослідження.
Третя — ігнорування вікової класифікації. Для дітей до трьох років діють значно суворіші вимоги, ніж для старших вікових груп. Якщо виріб помилково маркований як «від 3 років», а фактично може бути використаний молодшою дитиною, контролюючий орган має право вимагати проведення випробувань за суворішими нормами.
Компанія «Стандарти та якість» допомагає виробникам та імпортерам дитячих товарів пройти всі етапи сертифікації продукції: від визначення категорії та переліку необхідних випробувань до оформлення повного пакета документів. Зверніться для консультації — ми допоможемо привести вашу продукцію у відповідність до вимог безпеки та уникнути затримок при виході на ринок.
